Поширені ознаки страху, тривоги та стресу у дітей раннього віку
Вимушено шукати безпеку в новій країні дуже складно. У маленьких дітей може бути недостатньо слів, щоб висловити свої почуття, тому їхні емоції часто проявляються в поведінці. Ось загальні ознаки страху, тривоги та стресу в маленьких дітей:
- Проблеми зі сном - наприклад, труднощі із засинанням наодинці, часті прокидання, нічні кошмари або справляння потреби в ліжко
- Повернення до поведінки або звичок більш молодшого віку
- Страх розлуки з батьками або опікуном
- Виникнення нових страхів або тривог, нездатність заспокоїтися після потрясіння
- Наявність фізіологічних скарг (болі в животі, головні болі та ін.)
Допомога дітям у подоланні стресу
Як батько або опікун, ви перебуваєте в найкращому становищі, щоб допомогти своїй дитині оговтатися від минулих подій, впоратися із тривогою і адаптуватися до нового середовища. Ось кілька порад, як ви можете допомогти дитині впоратися зі стресом:
- Виділіть час, щоб побути разом, щоб обійняти і дати зрозуміти, що ви поруч щоб захистити.
- Якщо ви повинні піти, скажіть їм, куди ви йдете і коли повернетеся. Залиште знайому річ, яка може допомогти їм відчути себе в безпеці.
- Тримайте їх подалі від страшних образів і розмов.
- Встановіть розпорядок дня, який включає чіткий час для підйому, прийому їжі та сну.
- Робіть з ними звичні речі, наприклад, співайте улюблену пісню або розповідайте улюблену історію.
- Нехай ваша дитина по-своєму розповість про те, що з нею сталося чи що вона відчуває.
- Якщо ваша дитина погано себе поводить, поцікавтеся, що вона відчуває, і покажіть їй кращий і більш позитивний спосіб реагування.
- Коли дитина погано себе веде, зберігайте спокій. Це її заспокоїть і дасть змогу зрозуміти, що з вами вона в безпеці.
Особливості поведінки у дітей: Коли звертатися за допомогою
Вашій дитині потрібен час, щоб відновитись та адаптуватись. Однак, якщо ви помітили подібну поведінку, зверніться за порадою до лікаря, вчителя, соціального працівника або психолога:
- Настрій або поведінка вашої дитини не покращується і не погіршується
- У вашої дитини часто виникають тілесні скарги (головний біль, біль у животі та ін.)
- Ваша дитина відчуває труднощі з відновленням раніше освоєної навички або ви турбуєтеся про її розвиток
- Ваша дитина говорить про нанесення шкоди собі та/чи іншим або проявляє агресивну поведінку